Краєзнавчий музей

Шановні друзі! Ви маєте змогу переглянути кімнату нашого краєзнавчого музею. Ми раді вас вітати і ознайомити з матеріалами нашого музею.У свій час Т.Г. Шевченко закликав усіх « і мертвих і живих і ненароджених» земляків уважно вивчати своє минуле,щоб дізнатися « Хто ми? Чиї сини? Яких батьків? В нашому селі живе Крюк Микола Андрійович, художник-дизайнер за покликанням. Саме у нього визріла ідея зберегти предмети старовини у музеї як свідчення життя побуту нашого села. Протягом довгого часу він сам збирав і зберігав ці предмети. Ідею створення музею підтримав перший директор цієї школи Дзюнь Микола Григорович. І коли ми ввійшли в новозбудоване приміщення школи,то Микола Андрійович разом з Миколою Григоровичем почали облаштовувати цю кімнату.В музеї знаходиться стенд, де висвітлені витоки нашого села. На ньому ми маємо змогу дізнатися про історію назви села через легенду. За словами старожилів учителька української мови та літератури Дзюнь О.П склала цю легенду. Нижче міститься архівна дошка- довідка про наше село.На стенді, створеному за ідеєю Крюка М.А., вказані топонімічні назви нашого села: назви кутків,ярів,інших місцевостей.Є в нашому музеї раритет: справжня карта,яка була виготовлена у 1882 р. для поміщика Копилова,який володів частиною наших земель. Тут зазначені всі володіння різних поміщиків,що користувалися цією землею:Васильківський, Жижков… Як бачите всі прізвища російські - так роздавалась багата українська земля російським царем. Так відбувалися колонізації України.Є тут предмети побуту,знаряддя праці,грошові знаки,які були зібрані на території нашого села стараннями Крюка М.А., вони систематизовані відносно,без належного наукового опису,за власними дослідженнями.Серед цікавих раритетів:печатка пана Жижкова,медаль сільського старости. Це такий дукач,який одягали на шию як знак влади старостою під час сільського віче. Обладнання кімнати - музею Микола Андрійович починав із куточка – оберега сільської хати:стилізована піч,божниця з лампадкою,неодмінна деталь інтер’єру. Механічний годинник,репродуктор – це уже деталі пізнішої цивілізації. Пізніше був віднайдений ткацький верстат – він розміщений майже в центральній частині музею. Є й інші пристрої для ткацтва: веретено,снівниця. Вони розповідають нам,чим займалась жінка у зимовий час: ткала,шила,вишивала. Рушники зібрані також від жителів нашого села.Присутні також речі наших рукодільниць: рушники,а ще портрет Т.Г. Шевченка- це народний улюбленець,якого весь час шанували у селянській родині. ІІ Світова війна. Вона розпочалася у нашому селі у 1941 році. Оскільки наше село віддалене від фронту,то руйнувань не зазнало,загарбники пройшли мимо нашого села. Чути було тільки безперервний гул танків,іншої техніки. В музеїт є (осколки,снаряди,гільзи,німецький кулемет) те, що залишила війна. Є осколки великої Берлінської стіни,яка була вибудувана радянськими окупаційними військами. Коли до влади в Радянському Союзі прийшов Михайло Горбачов, Німеччина обєдналася і зруйнувала цю стіну. Саме в той час в туристичну поїздку до Німеччини поїхали наші вчителі Дзюнь М.Г та Бердак О.І і привезли на згадку про цю епохальну для німців подію цей осколок. Тепер всім відома трагічна і дуже жахлива сторінка нашої історії – голодомор 1932 – 1933рр., хоч довгий час про неї мовчали. Найдетальніше про нього описано в книзі письменника емігранта В. Барки «Жовтий князь».В нашому селі за 1 голодний рік людей вимерло більше тисячі- це більше,як у 5 разів проти жертв воєнного часу .на стенді свідчення наших односельців про той жахливий рік,зібрані вчителями та учнями нашої школи. Ніби завершують радянський період стенди "На чужій війні" та "Чорнобиль - наш біль".

/Files/images/Вигляд з входу в музей.jpgВигляд з входу

/Files/images/Вигляд із задньої стіни.jpgВигляд із задньої стіни

/Files/images/Вироби місцевих майстринь..jpgВироби місцевих майстринь

/Files/images/Вони неповернулись з бою..jpgВони не повернулись з бою

/Files/images/Голодомор 1932-1933 рр..jpgГолодомор 1932 - 1933 років

/Files/images/Грошові знаки післявоєнного часу..jpgГрошові знаки післявоєнного часу

/Files/images/Грошові знаки часів СРСР..jpgГрошові знаки часів СРСР

/Files/images/Грошові знаки часів УНР..jpgГрошові знаки часів УНР

/Files/images/Дзюнь Микола Григорович та Крюк Микола Андрійович вони створили музей.jpgДзюнь М.Г. та Крюк М.А. вони розпочали створювати музей

/Files/images/Експонати від кам’яного віку до початку ХІХ ст., зокрема, псалтир 1801 року..jpgЕкспонати від від кам'яного віку до початку ХІХ ст., зокрема, псалтир 1801 року

/Files/images/Експонати часів війни..jpgЕспонати часів ІІ Світової війни

/Files/images/Знаряддя повсякденного вжитку жителів села ХІХ ст...jpgЗнаряддя повсякденного вжитку жителів села ХІХ ст.

/Files/images/Знаряддя повсякденного вжитку жителів села ХІХ ст..2.jpgЗнаряддя повсякденного вжитку жителів села ХІХ ст.

/Files/images/історія в фотокартках.jpgІсторія в фотокартках

/Files/images/Історія в фотокартках2.jpgІсторія в фотокартках

/Files/images/Кам’яна ступа..jpgКам'яна ступа

/Files/images/КАрта визволення району від німецько - фашиських загарбників..jpgКарта визволення району від німецько - фашиських загарбників

/Files/images/Монети царських часів та грошові знаки післяреволюційного періоду..jpgМонети царських часів та грошові знаки післяреволюційного періоду

/Files/images/На стенді зображено експонати різних епох камяні молотки, козацька люлька, фрагмент ядра та монети різних часів..jpgЕкспонати різних епох:камяні молотки, козацька люлька, фрагмент ядра та монети різних часів.

/Files/images/Нагрудні відзнаки та особисті речі Крюка Андрія Степановича..jpgНагрудні відзнаки та особисті речі Крюка Андрія Степановича

/Files/images/Один із стендів експонатів Другої Світової війни..jpgЕкспонати Другої Світової війни/Files/images/Один із стендів розповідає про історію назви населеного пункту..jpgЛегенда про історію назви села/Files/images/Оригінал. Карта володінь поміщика Копилова 1882 року.jpgКарта володінь поміщика Копилова (Оригінал, 1882 рік)/Files/images/Перші грошові знаки незалежної України..jpgПерші грошові знаки незалежної України/Files/images/Портрет Т.Г.Шевченка Робота місцевої майстрині(вишивка)..jpgПортрет Т.Г.Шевченка. Робота місцевої майстрині (Вишивка) /Files/images/Предмети домашнього вжитку ХІХ ст...jpgПредмети домашнього вжитку ХІХ ст./Files/images/Предмети домашнього вжитку ХІХ ст..jpgПредмети домашнього вжитку ХІХ ст./Files/images/Предмети повсякденного вжитку ХVІІІ – ХІХ ст...jpgПредмети повсякденного виткуХVІІІ - ХІХ ст./Files/images/Радіоприймач 1953 року..jpgРадіоприймач 1953 року/Files/images/Репродуктор часів Другої Світової війни..jpgРепродуктор часів Другої Світової війни/Files/images/Речі школярів післявоєнного часу..jpgРечі школярів післявоенного часу/Files/images/Ряд стендів розповідає про історію життя місцевих жителів у фотокартках..jpgІсторія в фотокартках/Files/images/Стенд воїнам інтернаціоналістам..jpgСтенд воїнам інтернаціоналістам/Files/images/Сургучна печать пана Жижкова..jpgСургучна печать пана Жижкова/Files/images/Ткацький верстат ХІХ ст., був знайдений учнями школи, майже, в ідеальному стані.jpgТкацький верстат ХІХ ст.,був знайдений учнями школи, майже, в ідеальному стані/Files/images/Топонімічна карта с. Вікнине.jpgТопонімічна карта с. Вікнине/Files/images/Цеглина Вікнинського виробництва кінця ХІХ ст...jpgЦеглина вікнинського виробництва (Кінець ХІХ ст.)/Files/images/Чорнобиль.jpgЧорнобиль

Кiлькiсть переглядiв: 680

Коментарi