День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

2013-02-18

Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній,
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив.
О,Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів,як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.

Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська,але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, дружини та діти своїх чоловіків і батьків. Ми маємо знати про страшні події афганської війни і пам’ятати, що серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками і учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю,героїзмом,подвигами . 3258 днів і ночей радянські хлопці падали на гострі каміння у Гераті і Баштані,Кунзузі і Кунарі, на розпечений пісок у Кандагарі, Гільменді і Нишрозі… Падали і піднімались з вогнем у грудях,щоб йти на допомогу бойовим побратимам,знешкодити черговий караван зі зброєю,щоб забезпечити проходження колон машин з пальним та продовольчими товарами.Крізь пекельне горнило пройшло 4027 синів Черкащини, 1023 з них загинуло, 2 пропали безвісти, 173 стали інвалідами. Четверо катеринопільчан повернулися з пекла в цинкових трунах. Анатолій Миколайович Тараненко(11.01.1961р-01.03.1982р) с.Гончариха. Микола Дмитрович Середа (24.07.1968р-31.07.1987р)с.Радчиха. Сергій Юхимович Спільніченко (23.02.1966р-20.12.1986р) с.Ступичне.Олег Іванович Солодун(09.12.1964р-25.11.1985р)с. Пальчик.

Відкрита виховна година у 7 класі на тему : " Афганістан - біль в моїй душі".